Світ, де самостійність стає одним з основних критеріїв успішності, вимагає від нас підкреслити виняткову важливість вміння незрячої людини самостійно орієнтуватися і пересуватися в просторі.
Зрозуміло, що не завжди поруч з незрячим буде людина, яка всюди зможе його супроводжувати. Незалежності та активності незрячій людині надає вміння самостійно пересуватися простором. Дістатися до роботи, сходити в магазин, зустрітися з друзями, подорожувати значно легше якщо озброїтися вміннями та навичками орієнтування у просторі.
Ці вміння та навички складно здобути самостійно, адже вільне, а головне безпечне пересування в просторі вимагає тривалої та активної роботи над собою. Значно простіше навчитися цього з допомогою фахівців. У Київському центрі незрячих регулярно проводяться заняття з оволодіння навичками орієнтування.
Просторове орієнтування – передбачає визначення людиною свого місцезнаходження в поточний момент, встановлення напрямку руху і можливих перешкод. У процесі орієнтування здійснюється сприйняття простору, співставлення сприйнятого з наявними уявленнями і визначення взаємного розташування людини і оточуючих його об'єктів. Дізнатися все про оточуючий світ та зорієнтуватися людині з глибокими порушеннями зору допомагає тростина.
Біла тростина є основним інструментом при самостійному пересуванні незрячих. Тростини розрізняються за видами (цільні, складані, телескопічні), матеріалом (алюмінева, вуглепластикова, композитні сплави) та країною виробником (українська, канадська, чеська, китайська та інші). Важливою складовою тростин є накінечники. Вони також різняться за матеріалом (пластикові, металеві, керамічні), видом (циліндричні, кулеподібні, пальчикові,дископодібні, дзвіноподібні, грибоподібні) та способом кріплення до тростини.
Відвідуючи заняття з орієнтування та мобільності незрячі та слабозорі мають змогу навчитися технікам пересування з тростиною, спробувавши на практиці різні види накінечників для зручності.
Робота з спеціальними конструкторами, рельєфно-графічними картами та планами стає корисною для формування адекватних просторових уявлень, розвитку просторового мислення і практичних навичок самостійного орієнтування. Їх використання допомагає незрячому отримати загальне уявлення про місцевість, величину і взаємне розташування окремих об'єктів.
Крім того, можна оволодіти методами орієнтування у просторі з використанням додаткових технічних засобів: електронний компас, ультразвуковий ліхтарик із вмонтованим датчиком вібрації, тифлофлеш-плеєр/GPS-навігатор, ультразвукові окуляри.
Комплекс занять допомагає отримати ґрунтовні, а головне практичні, знання з просторового орієнтування та стати мобільним.